Про порушення прав журналістів на Чернігівщині
Різна оцінка журналістами та правоохоронцями конфліктних ситуацій, небажання представників ЗМІ йти до кінця в захисті своїх прав та відсутність прикладів покарання за перешкоджання журналістській роботі — головні тенденції розслідування «журналістських» справ в Чернігівській області.
Як повідомляли в ІМІ (Інституті масової інформації в Чернігівській області), за останні два роки всі кримінальні провадження по «журналістських» статтях (171 та 345-1 КК України) були закриті поліцією Чернігівської області в 2020 та 2021 році з формулюванням «за відсутність складу злочину» відповідно до статті 284 КПК.
На даний момент чернігівська поліція займається лише одним кримінальним провадженням в місті Прилуки, за наполяганням прокуратури області.
Також в Прилуках було закрите ще одне резонансне кримінальне провадження, яке стосується конфлікту між телекомпанією «Прилуки» та представниками ГО «Прилуцький козацький полк». Тоді, 11 вересня 2020 року, до приміщення каналу увірвалася група невідомих осіб. Вони проводили зйомку, погрожували журналістам та чинили психологічний тиск. Після конфлікту одну із журналісток госпіталізували з «гіпертонічним кризом та вираженим невротичним синдромом», констатували лікарі.
За фактом інциденту було відкрито провадження по ч. 2 ст. 171 КК України, кілька місяців у справі очікували висновків судово-медичної експертизи щодо постраждалої під час конфлікту журналістки. Ще в грудні 2020 року представнику ІМІ в поліції називали це провадження як таке, що має всі шанси потрапити до суду. Але 25 лютого 2021 року провадження закрили по частині 2 статті 284 КПК з традиційним формулюванням “через відсутність складу злочину”.
В 2021 році за заявами чернігівських журналістів про перешкоджання їх роботі було відкрито три кримінальних провадження, які стосувалися ненадання публічної інформації чи недопущення на публічні заходи – сесії місцевих рад. Але всі провадження також були закриті протягом кількох місяців після відкриття.
За свідченнями опитаних ІМІ чернігівських журналістів, поліція не інформує їх про закриття проваджень. За словами керівниці прилуцького телеканалу Ірини Павлютіної, про закриття провадження по справі втручання в роботу телеканалу дізналися із соціальних мереж.
Така ж ситуація з інцидентом з кореспондентами телеканалу “Суспільне.Чернігів”, які не знали, що провадження щодо недопущення їх на сесію місцевої ради було закрите вже через кілька днів після відкриття. Додамо, що раніше в чернігівській поліції пояснювали закриття кримінальних проваджень різною оцінкою інцидентів самими журналістами і правоохоронцями. Більшість таких проваджень закриваються, оскільки журналісти, які подавали заяви, оцінюють дії проти них, як перешкоджання діяльності представників ЗМІ, але в ході перевірки поліцією і проведенні слідчих дій такі факти не підтверджуються, наголошували в ГУНП в Чернігівській області. Поліція інформує прокуратуру про закриття таких проваджень, але остання може це рішення скасувати.
В той же час самі журналісти не наполягають на продовженні слідства. “Ми дуже не намагалися поновити справу, якось не до того було, але змушені самі були оплатити лікування нашої постраждалої журналістки”, – пояснила керівниця прилуцького телеканалу Ірина Павлютіна.
Виключенням є хіба випадок із журналістом Владиславом Савенком, який добивається справедливості з 2015 року, коли охорона нинішнього голови Чернігова “впустила” його на підлогу під час агітаційного заходу. Попри неодноразові закриття справи поліцією, журналіст домагався поновлення проваджень . Якщо в українському правосудді не вдасться знайти правди, то Владислав Савенок із командою медіаюристів збирається звертатися до Європейського суду з прав людини.
Також за свідченням опитаних ІМІ працівників ЗМІ, правоохоронці, які приїжджають на виклик журналістів, часто не намагаються вплинути на ситуацію, наприклад, щодо перешкоджання здійснення журналістської діяльності з боку місцевих посадових осіб, а просто фіксують. Така ситуація викликана частково тим, що такі правопорушення не завжди є очевидними для правоохоронців без фахової підготовки в інформаційній сфері.
З іншого боку, на щастя, треба визнати, що за останні роки в Чернігівській області не відбулося злочинів проти журналістів, які би призводили до нанесення травм чи смерті представників ЗМІ. Конфлікти з журналістами закінчилися максимум розбитим диктофоном. Однак, це, звичайно, не привід залишати посадовців чи інших осіб безкарними за перешкоджання журналістській роботі.
Павло Пущенко,
регіональний представник ГО «Інститут масової інформації в Чернігівській області». Матеріал підготовлено в межах проекту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
